Перейти до вмісту

Головна сторінка

Матеріал з Вікіпедія
інтернетовій енціклопедії, котру може управляти каждый.

Култура Култура
Ґеоґрафія Ґеоґрафія
Історія Історія

Математіка Математіка
Люде Люде
Філозофія Філозофія

Наука Наука
Сполоченство Сполоченство
Технолоґії Технолоґії

Нынї понедїлёк, 26. мая 2025 року
В русиньскій верзії Вікіпедії теперь уж 10 049 статей.
Попозерайте собі як ся едітує, або діскутуйте на сторінцї Портал комуніты.
80-роча уродин
Івана Петровція

Іван Петровцій (1945–2016) русинськый поет, писатель з Підкарпатя.
...подробно

115-роча уродин
Павела Цибере

Павел Цибере (1910–1979) правник, вызнамный подкарпатськый русинськый політік и діпломат, учитель.
...подробно

130-роча уродин
Никифора Дровняка

Никифор Дровняк вызнамный русинскый (лемковскый) наивный малярь, котрый жив и творив переважно в польскых купелях Крыниця-Здруй (в його часѣ званых Крыниця).
...подробно

140-роча уродин
Методія Трохановського

Методий Трохановскый (1885–1948) лемковськый учитель и сполоченськый дїятель.
...подробно

Першый вебовый сервер реалізованый на компютерї NeXT
Першый вебовый сервер реалізованый на компютерї NeXT
  • …в роцї 1991 спустив Тім Бернерс-Лі першый вебовый сервер, чім ся зачав вытворяти Цїлосвітову павучіну (World Wide Web), котра змінила способ комунікації і шырїню інформації?
  • …в роцї 1963 Валентіна Терешкова ся стала першов козмонавтков, котра летїла в козмічній лодї “Восток-6” і стравила в козмосї приближно 3 днї?
  • …в роцї 1953 Едмунд Гілларі і шерпа Тензінґ Норґей ся стали першыма людьми, котры офіціално покорили гору Еверест, найвысшый верьх світа?
  • …в роцї 1945 зошмарили США атомовы бомбы на Гірошіму і Наґасакі, што было перше і єдине хоснованя ядровой збрани на войнї, котре прискорило капітулацію Японії?
  • …в роцї 1969 на фестівалі Вудсток в США ся зобрало приближно 400 000 людей і став ся сімболом контракултуры 60. років ХХ. ст., на котрім выступили леґенды як Джімі Гендрікс і Джаніс Джоплін?
Голандьскы лодї на покійнім морї
Голандьскы лодї в покійнім морї, дас 1665, Штатный музей[nl]
Гуманітны і соціалны наукы Гуманітны і соціалны наукы

Антрополоґія · Археолоґія · Бізніс · Історія · Лінґвістіка · Ошколованя · Педаґоґіка · Політіка · Право · Псіхолоґія · Економіка · Соціолоґія · Філозофія

Култура Култура

Язык · Медія · Міфолоґія · Музеї · Література · Нобeлiвська премія · Поп-култура · Реліґія · Традіції

Природны наукы Природны наукы

Астрономія · Біолоґія · Еколоґія · Фізіка · Ґеолоґія · Хемія · Математіка · Медіціна · Ґеоґрафія

Технолоґії Технолоґія

Електротехніка · Інтернет · Інджінїрінґ · Польногосподарство · Транспорт · Продукція · Інформатіка · Телекомунікації

Уменя Уменя

Архітектура · Дізайн · Кіно · Фотоґрафія · Образотворче уменя · Ціркус · Скулптура · Театр

Релакс Релакс і забава

Фестівалы · Гобі · Фіґлї · Кухарьство · Полёваня · Музика · Путованя · Радіо · Шпорт · Телевізія ·

Другы катеґорії Другы катеґорії

Астрономія ·Люде · Русиньскы села на Словеньску · Русины · Словеньско · Україна · Языкы

Статї, якы повинны быти в каждій вікіпедії

Вікіпедію дїйствує некомерчный фонд Вікімедія, котрый веде і ряд далшых отвореных многоязычных вікі проєктів:

емблем Вікісловник емблем Вікіжрідла емблем Вікіцітаты емблем Вікікнигы емблем Вікіновины емблем Віківерзіта емблем Віківіды емблем Вікісклад емблем Мета-вікі
Вікісловник Вікіжрідла Вікіцітаты Вікікнигы Вікіновины Віківерзіта Віківіды Вікісклад Мета-вікі
Выкладовый словник Вольно доступны документы Зборник цітатів Вольно доступны книгы і мануалы Отворена корешпонденція Вольно доступна едукація Адресарь біолоґічных відів Склад медій Коордінація вшыткых проєктів Вікімедія
Вікіпедії іншыма языками