Перейти до вмісту

Прототаксіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прототаксіти
Час існування: пізній силурійський період — пізній девонський період
420-370 млн років тому
Художня реконструкція
Художня реконструкція
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Nematophyceae
Порядок: Nematophytales(інші мови)
Родина: Prototaxitaceae
Pia, 1927
Рід: Прототаксіт (Prototaxites)
Dawson(інші мови), 1859
Види
  • Prototaxites storriei
  • Prototaxites taiti
Синоніми
* Nematophycus
  • Nematophyton
Посилання
Вікісховище: Prototaxites
EOL: 6889433
IF: 28581

Прототаксіти (лат. Prototaxites) — викопні організми нез'ясованого систематичного положення, що зовні нагадують стовбур хвойного дерева. Проте, вони жили в силурійському і пізньому девонському періоді (420–375 млн років тому), коли таких дерев ще не існувало. Прототаксіти мали трубчасту структуру, на зрізах якої можна було спостерігати кільця, подібні віковим кільцям дерев. На відміну від дерев, прототаксіти в своїй більшості не мали гілок, проте були й винятки. Зазвичай вважаються грибами, але ця версія неодноразово оскаржувалася.

Історія досліджень

[ред. | ред. код]

Ці організми вже понад сто років є предметом суперечок між вченими, які зараховують їх то до одного, то до іншого класу чи навіть царства живих істот. Вперше викопні рештки цих організмів знайдено у 1843 році у Канаді, а вивчення їх почалося з 1855 Джоном Вільямом Доусоном, який і дав їм назву. Він вважав їх залишками хвойних рослин[1]. З того часу виявлено понад 50 решток у Північній Америці та Європі, особливо на території Канади та Німеччини[2].

У різний час їх відносили до судинних рослин, водоростей, схожих на ламінарію, печіночників, грибів або лишайників. Найпопулярніша версія — що це велетенські плодові тіла грибів. Багато дослідників приписують прототаксітам вертикальне зростання, але переконливих доказів цього небагато[2].

Згідно найдавнішої версії, прототаксіти були хвойними деревами (сама назва Prototaxites походить від Taxusтис); пізніше багато вчених виступили на підтримку того, що ці організми були або водоростями, або грибами. Професор геофізичних наук Чиказького університету Кевін Бойс(інші мови) (Kevin Boyce) вивчав співвідношення ізотопів вуглецю в п'яти зразках копалин прототаксітів віком близько 400 мільйонів років, знайдених в різних районах планети. Як виявилося, воно змінювалася залежно від місця знахідки. Значить, ці організми не могли бути рослинами, адже ті отримували вуглець разом з вуглекислим газом з атмосферного повітря, і для них це співвідношення всюди було однаковим[3].

У цьому ж випадку, як констатував Бойс, «різниця була такою великою, що прототаксіти, безсумнівно, не займалися фотосинтезом». Подібно до тварин або грибів, вони отримували готову органічну речовину, вироблену рослинами. І якщо тваринами вони не могли бути за формою, то значить, що прототаксіти є грибами. Ці організми не тільки розкладали залишки рослин, але й, імовірно, харчувалися крихітними водоростями, що рясно вкривали сушу у девонському періоді. У відносно простій екосистемі того часу у них не було ворогів. В ту епоху саме вони домінували в світі природи. Ніщо не обмежувало їхнього зростання, крім природних біологічних меж. Судячи зі збережених скам'янілих решток, прототаксіти були найбільшими живими організмами свого часу — їхня середня висота перевищувала 6 м. Вчені також знаходили окремі скам'янілості, висота яких становила 8,8 м, а діаметр — 1,37 м[3].

Згідно з однією з теорій, запропонованою доктором Ліндою Грем (Linda Graham) у 2010 році, прототаксіти могли бути не поодинокими істотами, а скрученими пластами різноманітних живих організмів (водоростей, печіночників, грибів). Передбачається, що під впливом вітру, тиску течії води такі сплетіння могли згортатися, формуючи структури, подібні знайденим копалинам. Однак ця версія була оскаржена того ж року групою дослідників, які навели аргументи, що прототаксіти росли вертикально, поступово розширюючись[4].

У 2025 році група шотландських дослідників зробила висновок, що оскільки в скам'янілостях прототаксітів не знайдено слідів хітину, характерного для грибів, то прототаксітів слід вважати окремою, вимерлою донині групою еукаріотів[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hueber, Francis M (2001-08). Rotted wood–alga–fungus: the history and life of Prototaxites Dawson 1859. Review of Palaeobotany and Palynology (англ.). Т. 116, № 1-2. с. 123—158. doi:10.1016/S0034-6667(01)00058-6. Процитовано 24 березня 2025.
  2. а б Vajda, Vivi; Cavalcante, Larissa; Palmgren, Kristoffer; Krüger, Ashley; Ivarsson, Magnus (2023-01). Prototaxites reinterpreted as mega-rhizomorphs, facilitating nutrient transport in early terrestrial ecosystems. Canadian Journal of Microbiology. Т. 69, № 1. с. 17—31. doi:10.1139/cjm-2021-0358. ISSN 0008-4166. Процитовано 24 березня 2025.
  3. а б Boyce collaborates with other geologists to solve mystery of prehistoric organism. chronicle.uchicago.edu. Процитовано 24 березня 2025.
  4. Taylor, Thomas N.; Taylor, Edith L.; Decombeix, Anne‐Laure; Schwendemann, Andrew; Serbet, Rudolph; Escapa, Ignacio; Krings, Michael (2010-07). The enigmatic Devonian fossil Prototaxites is not a rolled‐up liverwort mat: Comment on the paper by Graham et al. ( AJB 97: 268–275). American Journal of Botany (англ.). Т. 97, № 7. с. 1074—1078. doi:10.3732/ajb.1000047. ISSN 0002-9122. Процитовано 24 березня 2025.
  5. Loron, Corentin C.; Cooper, Laura M.; McMahon, Sean; Jordan, Seán F.; Gromov, Andrei V.; Humpage, Matthew; Pichevin, Laetitia; Vondracek, Hendrik; Alexander, Ruaridh (17 березня 2025), Prototaxites was an extinct lineage of multicellular terrestrial eukaryotes (англ.), doi:10.1101/2025.03.14.643340, процитовано 24 березня 2025

Посилання

[ред. | ред. код]