Перейти до вмісту

Тетракозан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тетракозан

Тетракозан — насичений вуглеводень, алкан (C24H50).

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Температура плавлення 50,6 °C;

Температура кипіння 394 °C);

Густина — 0,990 г/см3;

Тиск пари (в мм рт. ст.): 1 (188 °C); 10 (236 °C); 40 (27 °C); 100 (304 °C); 400 (360 °C);

Октанове число — 191,7.

Знаходження в природі

[ред. | ред. код]

Ідентифіковано в природі: кам'яний звіробій (Dryopteris fragrans (L.) Schott), Ганодерма блискуча (Ganoderma lucidum (Leyss. ex Fr.) Karst), Молочай серповий (Euphorbia falcata L.).

н-Тетракозан міститься в мінералі під назвою евенкіт, знайденний в Хавокіперському родовищі, яке розташоване в Евенкійському районі на річці Нижня Тунгуска в Сибіру та в кар’єрі Бучник біля Конми у східній Моравії, Чеська Республіка. Евенкіт зустрічається у вигляді безбарвних пластівців.

Зразок евенкіту, мінеральної форми n -тетракозану

Ізомерія

[ред. | ред. код]

Теоретично можливо 14 490 245 структурних ізомерів [1] та 252 260 276 стереоізомерів.[2]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Справочник химика т.1, Л.-М.: Химия, 1963 стр. 673

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Слоун, Ніл (ред.). Sequence A000602. Інтерактивна енциклопедія цілочислових послідовностей. OEIS Foundation. Процитовано 6 серпня 2024.
  2. Слоун, Ніл (ред.). Sequence A000628. Інтерактивна енциклопедія цілочислових послідовностей. OEIS Foundation. Процитовано 6 серпня 2024.