Перейти до вмісту

FPV-дрон (зброя)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: FPV-дрон.
FPV-дрон
Типовий український FPV-дрон з боєприпасом від РПГ-7
Типдрон-камікадзе або дрон-бомбардувальник
Початок експлуатаціїщонайменше травень 2022
Виготовленодесятки тисяч на місяць
Вартість одиницівід 400$
CMNS: FPV-дрон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

FPV-дрон — вид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування. У військовому сенсі під цим терміном зазвичай мають на увазі швидкісні FPV-квадрокоптери, перетворені на дрони-камікадзе або дрони-бомбардувальники, шляхом встановлення бойової частини чи пристрою для скидання боєприпасів[1].

Масова поява FPV-дронів на фронті російсько-української війни здійснила прорив у військовій справі. Міноборони України та багато дослідників називають їх революційним засобом ведення бою та порівнюють їхнє застосування зі снайперською зброєю[2][3]. Революційність пояснюється тим, що до їхньої появи можливості завдання високоточних ударів були прерогативою дорогих і складних систем, застосовуваних точково, а FPV-дрони є надзвичайно дешевими масовими виробами[4][1][5].

Однією з ключових переваг таких безпілотників над іншими засобами є те, що дрон вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів може ефективно знищити техніку вартістю мільйони доларів (танк, артилерія, РЕБ, ЗРК)[6][7][8] або офіцерів у ближньому тилу[9][1]. FPV-дрони є дешевими навіть у порівнянні з поширеними на фронті квадрокоптерами серії DJI Mavic[1], а тим більше — з традиційними дронами-камікадзе та ПТКР: наприклад, Switchblade 300, який має подібні характеристики, коштує $8000[6], а ракета «Стугни» — $20000[10].

Опис

[ред. | ред. код]

Конструкція

[ред. | ред. код]
Бійці з дроном і станцією зв'язку

Характеристики залежать від конкретної моделі, але загалом такі дрони дають можливість уражати ворожі цілі на дистанціях порядку 3—10 км (деякі дрони — до 25 км[10]), а швидкість може сягати понад 100 км/год (у квітні 2024 року було зафіксоване використання українських дронів зі швидкістю 150 км/год[11]). Один БПЛА може нести до 1,5 кг бойового навантаження[12], а важчі й по 4 кг[13]. До переваг FPV відносять значно вищу швидкість, можливість швидко змінювати напрямок руху і вище бойове навантаження[14][1].

Основою дрона є його рама з вуглецевого волокна, алюмінію або пластику. Розмір (діагональ) рами типово вимірюється в дюймах (1 дм = 2,54 см), типовими розмірами є 5—10 дюймів (12,7—25,4 см)[15].

Керування та наведення

[ред. | ред. код]
Оператор дрона у відеоокулярах

Оператор FPV-дрона керує дроном через відеоокуляри. FPV-дрони потребують значно вищої кваліфікації, ніж звичайні мультикоптери, оскільки пілот керує вручну всіма процесами польоту[1][14][16]. Оператор здійснює наведення дрона на ціль за допомогою контролера.

FPV-дрони типово оснащені додатковим відеорадіоканалом у режимі реального часу[16], що забезпечує вищу стійкість до РЕБ у порівнянні зі звичайними мультикоптерами. За допомогою встановлення різних передавачів можна варіювати дальність[16][17]. Дрони можуть бути оснащені камерами нічного бачення, що, однак, призводить до їхнього суттєвого здорожчання, на 300-400 $ за одиницю[10][18].

З осені 2024 року застосовуються дрони з оптоволоконним зв'язком. Такі безпілотники не мають проблем через радіогоризонт і невразливі до засобів радіоелектронної боротьби, однак котушка коштує до 500 $, важить до 2-2,5 кг, а саме оптоволокно схильне до обривання[19][20][21][18].

Існують дрони з самонаведенням на ціль, що може запобігти промаху та втраті дрона при втраті зв'язку[1][22][23]. Технологія машинного зору є одним із потенційних способів застосування дронів в умовах радіоелектронної протидії[18].

Озброєння

[ред. | ред. код]

Бойові частини / боєприпаси для FPV-дронів можуть бути спеціально розробленими заводськими виробами, імпровізованими переробленнями стандартних боєприпасів або повністю саморобними вибуховими пристроями[1]. Наприклад, є поширеним установлення бойових частин від РПГ-7[12]. За способом ураження боєприпаси можуть бути різними: кумулятивними, шрапнельними[24] та навіть з ударним ядром[25].

У січні 2025 року почали застосовуватися дрони з встановленим дробовиком, як засобом вогневого ураження. Пресслужба 2-го механізованого батальйону 30 ОМБр опублікувала відео, на якому такі дрони знищують 20 російських БПЛА та атакують живу силу[26].

Застосування

[ред. | ред. код]
Дрон і саморобні боєприпаси

FPV-дрони зазвичай використовуються в одному з двох варіантів: дрон-камікадзе та дрон-бомбардувальник. Перший варіант передбачає встановлення вибухової бойової частини, яка детонує при зіткненні дрона з ціллю або підльоті до неї. Другий різновид подібний до аналогічного застосування звичайних мультикоптерів: дрон оснащується системою скидання, яка за командою оператора скидає боєприпас на ціль. При бомбардуванні FPV-дрон замість зависання над ціллю може пікірувати на неї[1].

Типовими цілями є спостережні пункти ворога, польові склади боєприпасів, бронетехніка, транспорт[12]. FPV-дрони можуть діяти разом із розвідувальними БПЛА, що покращує ситуаційну обізнаність та ефективність застосування[1]. Втім, відсутність програмної стабілізації та менш якісна оптика робить їх розвідувальні якості слабкими, для цих задач використовуються звичайні дрони типу DJI Mavic[17].

FPV-дрони також активно застосовуються для ураження повітряних цілей, зокрема, розвідувальних БПЛА. Перший відомий випадок стався в лютому 2024 й надалі ця практика набула поширення[27].

Боротьба

[ред. | ред. код]
Український FPV-дрон на оптоволокні

Застосування FPV (та інших дронів-камікадзе, як-от «Ланцет») прискорило розробку засобів боротьби з БПЛА. Найпростішим способом є встановлення протидронних сіток на бойову техніку та/або над бойовими позиціями. 2024 року росіяни довели цю практику до штурмових «танків-сараїв», повністю вкритих масивними надбудовами з підручних матеріалів[28][29].

Обидві сторони також активно розробляють комплекси РЕБ[30][31] та призначені для встановлення на техніку та ручного переміщення[32][33][34].

Боротьба проти оптоволоконних дронів значно складніша через невразливість до РЕБ і неможливість виявлення за допомогою радіоелектронної розвідки. Єдиними способами їх знешкодження є фізичне знищення

Історія

[ред. | ред. код]

Ударна роль

[ред. | ред. код]

Одними з перших хто почав затосовувати FPV-дрони та інші аматорські БпЛА були бойовики ІДІЛ в Сирії.[35]

Військовослужбовці 25 ОПДБр з ударними FPV-дронами на Донеччині, липень 2023

Перше масове застосування комерційних (зокрема, спортивних) FPV-квадрокоптерів з вибухівкою почалось майже з початку[1] російського повномасшатбного вторгнення з 2022 (щонайменше з липня 2022 року[16]). Про застосування заявляли бійці добровольчого підрозділу Signum (93 ОМБр), які застосували такий дрон у квітні чи травні 2022 року[36], а в липні з'явилось відео[37][38].

Пізніше в 2022 році такі системи вже почали закуплятись і збиратись волонтерами та приватними підприємствами[1], а до початку січня 2023 року такі системи набули поширення в українському війську, стали закуповуватись тисячами одиниць[4]. Аналогічну систему було помічено і в росіян у вересні 2022 року[39]. Серед вагомих цілей на рахунку українських FPV-дронів: ТОС-1А «Солнцепьок» (знищена в липні 2023 бійцями СБУ), командир російської 123 омсбр полковник Денис Іванов (ліквідований бійцями 10 ОГШБр у липні 2023)[9], БМПТ «Термінатор» (знищена бійцями 110 ОМБр наприкінці грудня 2023 року в ході боїв за Авдіївку за допомогою кількох FPV-дронів)[40], різноманітні системи РЕБ[41] і ЗРК[42][43] та безліч інших. Українські спецпризначенці також застосовували FPV-дрони у боях із найманцями ПВК «Вагнер» під час конфлікту в Судані 2023 року[44].

FPV-дрони значною мірою замінили поширені до того дрони-бомбери серії DJI Mavic, які здійснили прорив у фронтовій розвідці, але виявились дещо задорогими для ударних місій. Нічні задачі в українській армії типово залишились за важкими октокоптерами-бомбардувальниками[10]. Масове застосування таких безпілотників суттєво ускладнило проведення масштабних наземних операцій та перемістило деяку частину військової активності на ніч. Втім, з листопада 2023 року почали набувати поширення й нічні FPV-дрони[10].

Дрони на оптоволокні з'явились розроблялись ще 2022 року, однак тоді не зацікавили військових. Восени 2024 року вони набули великого поширення в росіян, які спричинили проблеми для української армії, яка не так активно займалась цим напрямком. За словами Сергія Флеша, їх використовували для знищення найважливіших цілей, перекритих засобами РЕБ, таких, як танки Abrams і Leopard 2, однак, він вважає, що основними ударними засобами залишаться дешевші дрони на радіозв'язку[18].

Протиповітряна роль

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дрон-перехоплювач

Крім ударної ролі, з лютого 2024 року FPV-дрони почали використовувати для перехоплення повітряних цілей. Ця практика виявилась успішною й надалі Україна суттєво масштабувала виробництво спеціалізованих дронів-перехоплювачів.

Оператори

[ред. | ред. код]

Основними операторами є Україна та Росія, обидві налагодили масове виробництво власних FPV-дронів на своїй території й активно закупляють їх[45][46].

Україна

[ред. | ред. код]

В Україні проєкти закупівлі реалізуються у рамках кампаній UNITED24[47] та «Армія дронів»[48] коштом фондів «Повернись живим»[47][49], а також певна кількість надходить як МТД[48]. Наприклад, у серпні 2023 року фонди «Повернись живим» і United24 разом з Монобанк оголосили збір коштів на 10 000 таких систем ($5,875 млн — близько $600 за дрон), оснащених кумулятивно-осколковими або термобаричними боєприпасами українського виробництва[50], який було завершено буквально за кілька днів[51], а через кілька тижнів збір на 2000 FPV-дронів відкрив Фонд Сергія Притули[52].

У серпні 2023 року стало відомо, що в Україні такі БПЛА виготовляють щонайменше три державні заводи[53]. Станом на жовтень 2023 року було відомо про виготовлення тисяч дронів на місяць та прийнято на озброєння 6 українських моделей[1], а за повідомленнями керівника компанії «Ескадрон», на листопад українські компанії сумарно виготовляли 12—15 тисяч FPV-дронів на місяць з вартістю по 12—27 тисяч гривень[54]. Очільник Мінстратегпрому Олександр Камишін заявив, що у грудні підприємства українського ОПК виготовили 50 тисяч FPV-дронів[55].

У січні 2024 року Житомирська міська рада запустила платформу «Житомирський дрон», яка має на меті навчити громадян збирати FPV-дрони. Платформа дозволяє пройти онлайн-навчання, обрати вид дрона та передати його на випробування. Там само можна надіслати пожертву на гроші або стати постачальником запчастин[56].

Росія

[ред. | ред. код]

У Росії масове виробництво FPV-дронів розгорнули у другій половині 2023 року[1], а з часом воно випередило виробництво в Україні. В грудні 2024 Сергій Флеш стверджував, що росіяни все ще випереджали українців за FPV, хоча не 5-7 разів, як за рік до того[18].

Інші країни

[ред. | ред. код]

Найвідомішими операторами є Україна та Росія, однак інші країни за досвідом російсько-української війни почали також запроваджувати FPV-дрони у своїх арміях[57].

  •  Республіка Китай: станом на серпень 2024 року Тайвань розпочав масове запровадження FPV-дронів у Збройних Силах[58].

Моделі

[ред. | ред. код]

Нижче наведено перелік відомих безпілотників і компаній-виробників і їх заявлені характеристики.

Україна

[ред. | ред. код]
Назва Виробник Вартість Перша поява[прим. 1] Навантаження Роторів / діагональ Дальність Коментар Джерела
KH-S7 вересень 2023 1 кг 4 / ? до 9,5 км [59]
Мамонт Escadrone ~ $700 жовтень 2023 4 кг 4 / ? до 12 км (до 30 з 1,5-кг бойовою частиною) [60]
Queen Hornets Wild Hornets липень 2024 9,5 кг 6 / 15 дм до 25 км Один із найбільших FPV-дронів, що може використовуватись як траспортник, бомбардувальник, мінувальник або дрон-камікадзе. На 65 % складається з частин українського виробництва. [61]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дата, визначена за першими згадками в джерелах
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р FPV-дрони: зброя, що змінила сучасну війну. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024. [Архівовано 2024-01-08 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Розвідники закуповують 1000 FPV "дронів-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-03-29 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Спецпідрозділ «Крила» запускає проект створення флотилії FPV дронів. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-05-29 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б Horton, Alex; Korolchuk, Serhii (4 жовтня 2023). In Ukraine, explosive DIY drones give an intimate view of killing. The Washington Post (англійською) . Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 10 січня 2024. [Архівовано 2023-10-08 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Killer drones pioneered in Ukraine are the weapons of the future. The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024. [Архівовано 2024-02-08 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б Hambling, David. Could Small Drones Really Replace Artillery?. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 7 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-24 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Ukraine's small, explosive 'Ferrari' drones are causing a buzz. What makes them so special?. ABC News (en-AU) . 31 березня 2023. Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Hambling, David. Ukraine Racing Drone Converted Into Loitering Munition Makes Precision Strike Through Doorway. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-04 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Гірська піхота показала ліквідацію російського комбрига "Ташкента". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-07-20 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б в г д Нова загроза: FPV-дрони адаптують для нічних операцій. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-12-27 у Wayback Machine.]
  11. ↑ ЗСУ використовують FPV-дрони, які здатні літати на швидкості близько 150 кілометрів на годину. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024. [Архівовано 2024-04-21 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б в FPV-дрони: кілька порад щодо застосування для бійців. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-06-15 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Українські виробники постачають Силам оборони до 15000 FPV-дронів на місяць. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-11-17 у Wayback Machine.]
  14. ↑ а б Влучають точково та високоточно: як працюють розрахунки ударних БПЛА десантників на Донеччині. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2023. Процитовано 7 вересня 2023. [Архівовано 2023-07-21 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Що таке FPV-дрон і як навчитися ним керувати. Mind.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2024. Процитовано 1 серпня 2024. [Архівовано 2024-02-24 у Wayback Machine.]
  16. ↑ а б в г Військові України переобладнали дрон FPV у "дрон-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  17. ↑ а б FPV-дрони і їх сильні сторони на полі бою: кілька порад для пілотів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  18. ↑ а б в г д "Баба Яга" проти окупантів: дрони-бомбери, яких росіяни бояться як вогню. LIGA (укр.). 7 грудня 2024. Архів оригіналу за 25 грудня 2024. Процитовано 29 січня 2025.
  19. ↑ Революція, яку Україна проґавила: чому оптоволоконні дрони змінюють все на полі бою. ВВС Україна. Процитовано 31 жовтня 2024.
  20. ↑ Свобода, Радіо; Стендіш, Рейд (11 січня 2025). Дрони на оптоволокні. Чому це «велика проблема для нас»?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 січня 2025.
  21. ↑ Коник, Андрій (23 грудня 2024). Українські військові застосовують FPV-дрони. "Мадяр" розповів як це працює. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 16 січня 2025. [Архівовано 2025-01-16 у Wayback Machine.]
  22. ↑ В Україні з'явилися FPV-дрони з системою автоматичного наведення та ураження цілі. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2024. Процитовано 10 квітня 2024. [Архівовано 2024-04-08 у Wayback Machine.]
  23. ↑ В Україні випробовують FPV-дрон із системою виявлення, захоплення та супроводження цілей. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024. [Архівовано 2024-04-21 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Росіян почали уражати FPV з боєприпасами Shock Wave Dynamics. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2024-01-11 у Wayback Machine.]
  25. ↑ В Україні розробили для FPV бронепробивний боєприпас EFP-S. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2024-01-12 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Дрон із дробовиком 30 ОМБр знищив понад 20 російських БПЛА. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 16 січня 2025.
  27. ↑ ЗСУ почали збивати російські розвідувальні коптери. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024. [Архівовано 2024-06-29 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Российский «царь-мангал»: спасает ли танки от украинских дронов-камикадзе стальной сарай?. BBC News Русская служба (рос.). 14 травня 2024. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 22 січня 2025. [Архівовано 2025-01-22 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Российский «царь-мангал»: спасает ли танки от украинских дронов-камикадзе стальной сарай?. BBC News Русская служба (рос.). 14 травня 2024. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 22 січня 2025.
  30. ↑ Проблеми та вибір РЕБу проти FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-11-10 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Українська KVERTUS розробила портативний анти-FPV пристрій. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-12-15 у Wayback Machine.]
  32. ↑ Волонтери випробовують систему РЕБ для танків. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-03 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Танковий РЕБ: українські та російські розробки. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-04 у Wayback Machine.]
  34. ↑ Відповідь на ворожі FPV-дрони. Як Україна будує ринок систем РЕБ?. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2024. Процитовано 22 квітня 2024. [Архівовано 2024-04-22 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Watson, Ben (12 січня 2017). The Drones of ISIS (англ.). [Архівовано 2025-03-21 у Wayback Machine.]
  36. ↑ «Нам говорили, що не дуже вийде». Оператор безпілотників розповів про перші спроби застосування FPV-дронів на фронті. nv.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2024.
  37. ↑ Video NV (31 липня 2022), Залетів у двері. Бійці ЗСУ направили саморобний дрон-камікадзе в будівлю, де ховалися окупанти, процитовано 17 вересня 2024
  38. ↑ Військові України переобладнали дрон FPV у "дрон-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  39. ↑ Росіяни переобладнують FPV-дрони під "дрони-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-06-05 у Wayback Machine.]
  40. ↑ ЗСУ уразили російську БМПТ "Терминатор". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 27 грудня 2023. [Архівовано 2023-12-27 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Українські військові знищили російську станцію Р-934БМВ комплексу «Борисоглебск-2». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-10-23 у Wayback Machine.]
  42. ↑ На Луганщині FPV-дрон уразив ЗРК "Бук" окупантів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-12 у Wayback Machine.]
  43. ↑ Найдорожче знищення FPV-дронами: 103-тя бригада ТрО спалила російський ЗРК “Тор” під Куп’янськом. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 10 січня 2024. [Архівовано 2024-01-10 у Wayback Machine.]
  44. ↑ Українські спецпризначенці нищать найманців ПВК "Вагнер" у Судані. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-11-19 у Wayback Machine.]
  45. ↑ Спеціалісти показали начинку трофейного дрона-камікадзе "Бумеранг". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-04-02 у Wayback Machine.]
  46. ↑ В Україні створюють FPV дрони з самонаведенням. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-11 у Wayback Machine.]
  47. ↑ а б В Україні оголосили збір на 10 000 FPV дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  48. ↑ а б Американська компанія поставить Україні сотні FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  49. ↑ «Повернись живим» отримав перші 5000 дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-10-30 у Wayback Machine.]
  50. ↑ В Україні оголосили збір на 10 000 FPV дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-06 у Wayback Machine.]
  51. ↑ Волонтери зібрали кошти на 10 тисяч FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-17 у Wayback Machine.]
  52. ↑ Фонд Притули збирає на 2000 FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-09-05 у Wayback Machine.]
  53. ↑ Три вітчизняні державні заводи почали виробництво FPV дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023. [Архівовано 2023-08-14 у Wayback Machine.]
  54. ↑ Українські виробники постачають Силам оборони до 15000 FPV-дронів на місяць. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023. [Архівовано 2023-11-17 у Wayback Machine.]
  55. ↑ Україна в грудні виготовила 50 000 FPV-дронів — Камишін. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2023-12-23 у Wayback Machine.]
  56. ↑ Кожен українець може навчитися збирати FPV завдяки "Житомирському дрону". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024. [Архівовано 2024-01-06 у Wayback Machine.]
  57. ↑ office_zzam (11 березня 2024). US Green Berets Train FPV Drone Operators to Prepare future warfare. www.armyrecognition.com (брит.). Процитовано 8 вересня 2024.
  58. ↑ Військові Тайваню почали освоювати застосування FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2024. Процитовано 16 серпня 2024. [Архівовано 2024-08-16 у Wayback Machine.]
  59. ↑ В Україні розробили ударний FPV-дрон KH-S7. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024. [Архівовано 2024-01-11 у Wayback Machine.]
  60. ↑ Військові почали застосовувати важкі FPV-дрони. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 1 липня 2024. [Архівовано 2024-03-16 у Wayback Machine.]
  61. ↑ В Україні представили найбільший FPV-дрон Queen Hornets. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024. [Архівовано 2024-07-27 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=FPV-дрон_(зброя)&oldid=45233289